Привіт Володимире!
Понад тиждень (а може й два) тому прочитав з великим зацікавленням Твою рецензію вистави «Слова про збурення пекла» (чи то пак «Слова о збуренню пекла»), але ніяк не знаходив нагоди, щоб відгукнутися. Ось тепер пишу бодай поспішно. І рецензія вдумлива (даю ланку для тих, які її пропустили: http://tinyurl.com/slovo-o-zburenniu-pekla), і сама вистава звучить вельми цікаво. Дуже мені шкода, що не міг був її побачити!!
Чого вартий хоча б задум поставити глядачів в центр дії, із акторами, які грають ролі навколо них, створюючи враження, що всі глядачі в тому самому пеклі! А сама драма -- один з найцікавіших, як на мене, і найбільш спізвучних з модерним часом драматичних творів українського бароко. В «Слові», між іншими, є одна ґеніяльна і разюча (з філософського погляду) сцена, якої не знайти в жодній іншій европейській драмі тієї традиції. Це тоді, коли Христос, заваливши браму пекла, освячує пекло благословенням та окроплює свяченою водою! В Західній Европі (та у Московії ще й поготів, якби, звісно, там у той час на початку ХVII ст. знайшлися достатньо освічені люди, щоб щось з тієї драму второпати) це назвали б єрессю, та ще й захотіли б палити на косторищі. А це чи не глибоко українське у своїх язичеських кореннях сприйняття пекла й зла як невідмонної, та не менш святої, частки Божественного сотворіння. Чи була ця сцена збережена у висатві?
І чи знєш Ти про дуже гарне видання «Слова» в ориґіналі, в англійському перекладі і з обширними коментарями та розвідкою Ірини Макарик про традицію цтого роду драм? Свого часу його видало наше Видавництво Канадського інституту українських студій: http://www.ciuspress.com/…/l…/69/about-the-harrowing-of-hell
Якщо це цікаво, подарую і Тобі, і режисерові вистави по примірнику.
Дякую за цікаву рецензію і дуже радію, що наша старовинна класика знаходить шлях до сучасних сцен в Україні!..
:) Марко
Володимир Шелухін про "Слово о збуренії пекла"
Понад тиждень (а може й два) тому прочитав з великим зацікавленням Твою рецензію вистави «Слова про збурення пекла» (чи то пак «Слова о збуренню пекла»), але ніяк не знаходив нагоди, щоб відгукнутися. Ось тепер пишу бодай поспішно. І рецензія вдумлива (даю ланку для тих, які її пропустили: http://tinyurl.com/slovo-o-zburenniu-pekla), і сама вистава звучить вельми цікаво. Дуже мені шкода, що не міг був її побачити!!
Чого вартий хоча б задум поставити глядачів в центр дії, із акторами, які грають ролі навколо них, створюючи враження, що всі глядачі в тому самому пеклі! А сама драма -- один з найцікавіших, як на мене, і найбільш спізвучних з модерним часом драматичних творів українського бароко. В «Слові», між іншими, є одна ґеніяльна і разюча (з філософського погляду) сцена, якої не знайти в жодній іншій европейській драмі тієї традиції. Це тоді, коли Христос, заваливши браму пекла, освячує пекло благословенням та окроплює свяченою водою! В Західній Европі (та у Московії ще й поготів, якби, звісно, там у той час на початку ХVII ст. знайшлися достатньо освічені люди, щоб щось з тієї драму второпати) це назвали б єрессю, та ще й захотіли б палити на косторищі. А це чи не глибоко українське у своїх язичеських кореннях сприйняття пекла й зла як невідмонної, та не менш святої, частки Божественного сотворіння. Чи була ця сцена збережена у висатві?
І чи знєш Ти про дуже гарне видання «Слова» в ориґіналі, в англійському перекладі і з обширними коментарями та розвідкою Ірини Макарик про традицію цтого роду драм? Свого часу його видало наше Видавництво Канадського інституту українських студій: http://www.ciuspress.com/…/l…/69/about-the-harrowing-of-hell
Якщо це цікаво, подарую і Тобі, і режисерові вистави по примірнику.
Дякую за цікаву рецензію і дуже радію, що наша старовинна класика знаходить шлях до сучасних сцен в Україні!..
:) МаркоВолодимир Шелухін про "Слово о збуренії пекла"
